Вивчення рівноприскореного руху за стробоскопічною фотографією
Стробоскопі́чний ефект — зорова ілюзія, що виникає у випадках, коли спостереження якого-небудь предмета або картини здійснюється не безупинно, а протягом окремих періодично послідовних один за одним інтервалів часу (наприклад, при періодичному відкриванні й закриванні проектованої на екран картини обертовим диском з прорізами — обтюратором, або при періодичних спалахах світла в темному приміщенні).
Стробоскопічний ефект обумовлений інерцією зору, тобто збереженням у свідомості спостерігача сприйнятого зорового образу на певний (малий) проміжок часу, після чого картина, що викликала образ, зникає. Якщо частота зміни образів становить приблизно 16 Гц (або більше), образи зливаються в один безперервний рух.
Стробоскопічний ефект може мати місце для об'єктів, що обертаються, рухаються або змінюються у мерехтливому світлі. Виникає при збігу кратності частотних характеристик руху об'єктів і зміни світлового потоку у часі в освітлювальних установках, виконаних газорозрядними джерелами світла, які живляться змінним струмом. На стробоскопічному ефекті побудовано телебачення. Кадри подаються з частотою 25 кадрів на секунду,тому ми сприймаємо їх як неперервний рух.
